Виховна система школи

Вступ

        Виховання - це процес соціальний в найширшому розумінні... З усім складним сві­том навколишньої дійсності дитина входить у безкінечне число відносин, кожна з яких незмінно розвивається, переплітається з ін­шими відносинами, ускладнюється мораль­ним і фізичним зростанням самої дити­ни... Спрямувати цей розвиток і керувати ним — завдання вихователя.

       Вчителі Великомотовилівського НВО "загальноосвітня школа  І-ІІІ ступенів - дитячий садок"  постійно ведуть по­шуки раціональних шляхів, щоб створити в школі умови взаєморозкриття добрих по­чинань батьків, позашкільних культурних центрів, а також для гармонійного розвитку особистості учня. Для цього в школі про­водяться засідання педагогічної ради, на яких обговорюються питання професійного самовдосконалення вчителя, педагогіка життєтворчості, діяльність колективу щодо впровадження нових форм і методів орга­нізації позакласної життєдіяльності учнів.

      Завдання всієї виховної системи школи — навчити дитину жити у гармонії з собою і з тими хто поряд, навчити жити радісно, без страху і насильства, виховувати бережли­ве ставлення до людини і людського життя як найвищої цінності, патріотичні почуття і любов до Батьківщини.

Основою виховної системи в нашій школі є повага і довір'я до дитини, визнання її права на життя, навчання і власний мо­ральний вибір.

Умовами ефективності виховної роботи в школі ми вважаємо:

•   наявність шкільної діагностичної та психологічної служби;

•   організацію роботи в мікрорайонах села;

•   організацію роботи гуртків і учнівських об'єднань для дітей;

•   організацію самоосвіти педагогів і пе­дагогічної освіти батьків;

•   організацію учнівського самоврядуван­ня;

•   розвиток професійної компетентності класних керівників.

Створюючи виховну систему в школі, ми завжди враховуємо інтереси учнів та їх батьків, громадськості, місцевих органів самоврядування, можливості педагогічного колективу, традиції школи і села, соціальне оточення.

      Основне завдання, яке стоїть перед педаго­гами нашої школи  -  формування в дітей та молоді системи цінностей ,  національної свідомості, чіткої патріотичної позиції, розвиток творчої всебічно розвиненої особистості, особистісного потенціалу, залучення кожної дитини до активної громадської діяльності, а також   піклування про здоров'я кожної дитини.

Важливою умовою ефективного виховання є формування педагогічної культури. Саме вчитель повинен володіти високим професіоналізмом, патріотизмом, високою психологічною культурою, бути інтелігентним  і уважним. З цією метою в школі проходять   педради, семінари, засідання   круглих  столів, працює методичне об'єднання класних керівників.

Працюючи над реалізацією Концепції національного виховання , педагогічний колектив школи всю виховну роботу спрямовує на виховання свідомого громадянина, гуманіста і патріота України. У школі оформлено куточок державної символіки, де учні мають змогу ознайомитися з державними символами України - Гербом, Прапором,Гімном.

Вчителі школи виховують повагу учнів до державного Герба, Прапора, Гімну.

Багато уваги приділяється питанню вивчення української мови, історії рідного краю та народних традицій. Учні школи беруть участь у районних конкурсах, займаються шефською  допомогою ветеранам, літнім людям.

Велика увага приділяється спортивно-оздоровчій і військово-патріотичній роботі. В школі створено спортивний гурток для всіх вікових категорій дітей.   

В школі розроблена система заходів з національного виховання , в якій особливе місце відведено підготовці до святкування Дня незалежності України.

Приділяється велика увага родинному національному вихованню. Діти і батьки з цікавістю беруть участь у родинних святах, народознавчих заходах та різних акціях.

Залучаються учні й до художньо-естетичного виховання. Беруть участь у конкурсах   малюнків, художньої самодіяльності, шкільних святах. В школі працює  вокальний гурток.

Важливе місце посідає морально-правове виховання. Це уроки права, тиждень правового виховання,  брейн -ринги , конкурси знавців права, класні години на правову тематику. Велику увагу приділяємо і превентивному   вихованню та оздоровчо-профілактичній роботі.  Це профілактика шкідливих звичок   та різних захворювань, проведення акцій, робота волонтерів, санпостів . Постійно ведеться робота з дітьми, схильними до правопорушень.

           В школі працює  музей села, створений вчителями та учнями на спонсорські кошти , шкільна бібліотека, українська світлиця.  

До шкільного життя залучаються батьки.   Активно працює батьківський комітет. Практикуються такі форми роботи з батьками: диспути, семінари, батьківські збори, анкетування, лекторії, вечори спілкування.

 В школі створена система учнівського са­моврядування, завдяки якому дитина відчуває себе особистістю, вчиться керувати , допомагати, жити активним життям, самореалізувати себе. Педагогічний колектив намагається створити школу, в якій діти відчували б себе і повноправними господарями, справжніми   громадянами своєї держави, патріотами, інтелектуалами. А для цього кожен вчитель і класний керівник тримають руку на  пульсі інновацій в освіті. Ми всі віримо і в успіх нашої праці і хочемо, щоб наші діти   зростали в затишку, в мирі, любові і злагоді.

            XXI століття ставить масштабні завдання і перед школою. Саме школа   повинна   виховувати людину, спроможну творити своє   власне життя, здатну до самовизначення.   Життя від молодого покоління вимагає  конкурентоспроможності, професійної і  соціальної мобільності, високої освіти  і самовдосконалення.

  Успіхи розвитку суспільства залежать від   того, як школа вирішить проблему підготовки підростаючого покоління до життя. Сучасні ринкові відносини вимагають від   кожної людини професіоналізму в певній  галузі, вміння чітко і правильно формувати   і висловлювати свої думки. Тому сьогодні треба велику увагу приділяти вихованню   особистості. Бо давно вже відомо, що людина, яка досконало володіє знаннями, але   невихована, страшніша за варвара.

Під час планування виховної роботи в нашій школі підбираються методи виховання,  розподіляються доручення, залучаються   учні в таку систему діяльності, яка збагачує і досвід самоаналізу, саморегуляції особистості, зміцнює морально-ціннісну позицію  школярів. У процесі виховання учні набувають якостей, яких їм не вистачає. Саме в процесі виховання відбувається розвиток особистості.

Виховна робота нашої школи спрямовуєть­ся на те, щоб учні могли поглянути на себе очима однокласників, батьків, вчителів, односельців і виявили в собі те, над чим треба попрацювати, на що треба звернути увагу. З цією метою в школі організовують­ся зустрічі з цікавими людьми села, вечори спілкування батьків і дітей, виступи худож­ньої самодіяльності . В школі учні отримують систему теоретичних знань, які збагачують їх поняття про моральні категорії й розширюють уявлення про загальний та свій моральний ідеал. Тут формуються навички самоаналізу — зі­ставлення особистої поведінки з соціальни­ми нормами і цінностями, іде поступовий розвиток здатності контролювати себе. Саме такі якості формуються і розвива­ються під час проведення позакласних за­ходів на правову тематику, індивідуальної роботи з учнями, дискусій, засідань, кру­глих столів.

В роботі з учнями формується система са­мооцінки й саморегуляції. Вивчається рі­вень самооцінки. Для учнів, у яких завище­на самооцінка, підбираються індивідуальні форми роботи, під час яких учень може кон­кретно оцінити свою діяльність і перекона­тись, на що він здатний. Діти із заниженою самооцінкою залучаються до проведення різних заходів або до такої діяльності, де б вони почували себе впевнено, де б могли проявити ініціативу. З цією метою в школі були, наприклад, організовані конкурси на краще читання авторського вірша, виставка малюнків «Світ очима дітей». Саме в цих заходах взяли участь і допомогли в орга­нізації малоактивні учні.

Багато підлітків не завжди здатні без до­помоги досягти успіхів у своїй діяльності, у виконанні доручень. В зв'язку з цим класні керівники нашої школи разом з підлітками добирають такі види діяльності, де б вони змогли повністю реалізувати себе і почувати себе гідно у спілкуванні з іншими.

У процесі позаурочної діяльності учнів у школі створюються умови для вияву і роз­витку їхніх індивідуальних якостей, ініці­ативи, творчості. Тому в школі проходить багато заходів: дні розваг, ранки, спортивні свята, цікаві зустрічі. Про­водиться спільна робота з позашкільними та культурно-освітніми закладами.

   Перед школою стоїть ще багато різних за­вдань. Це насамперед:

•   залучення кожного учня в таку позицію, щоб він сам міг бути ініціатором, органі­затором і творцем процесу сприятливої міжособистісної взаємодії;

•   забезпечення емоційної та моральної комфортності кожного з учасників ви­ховного процесу;

•   насичення всієї виховної роботи проб­лемним змістом, що дасть учням мож­ливість вирішувати свої проблеми.

•  У 2011-2012н.р. роботу педагогічного колективу буде спрямовано на реалізацію   виховної  проблеми  «Формування національної свідомості та виховання духовно вільної, творчої ,гармонійно  розвиненої особистосі»

Отже, школа — це надзвичайно перспектив­не поле формування здатності особистості здійснювати життєвий вибір. Тривалість та системність включення особистості учня в шкільне життя сприяють створенню умов, необхідних для формування життєвого до­свіду, який ляже в основу майбутніх жит­тєвих виборів. Школа повинна створити «простір вибору» і забезпечити умови для щоденних невелич­ких виборів, бо саме це допомагає розвитку здатності до життєвого вибору. Потрібно забезпечити можливості для ана­лізу результатів життєвого вибору, обміну досвідом, прийняття рішень (в учнівських проектах, учнівському самоврядуванні). Треба приділяти належну увагу вихованню вольових якостей учнів. Ми впевнені, що наша школа зможе зна­йти свій шлях до серця та розуму дитини, допоможе становленню життєстійкої та життєздатної людини нового покоління.

Додаток 1 

Самоаналіз виховної діяльності

(для класних керівників)

1.   Як розв'язувались проблеми виховного характеру в поточному навчальному році? Спрямованість на досягнення виховної мети і завдань школи через реалізацію виховних завдань класного колективу.

2.   Як реалізовувались національна спря­мованість виховної роботи?

3.   Що нового було запроваджено цього навчального року у виховну роботу і які результати це дало?

4.   Які методи і прийоми використовуються для роботи із важковиховуваними дітьми і яка їх результативність?

5.   Яку роль у класному колективі відіграють органи учнівського самоуправління? Як учні виконують свої обов'язки?

6.   Проаналізуйте діяльність вашого учнів­ського колективу:

  а)  згуртованість учнів;

  б)  громадська активність учнів;

  в)  сформованість почуття відповідальності, працелюбності;

  г)  дисциплінованість.

7.  У чому полягає ефективність взаємодії класного керівника і сім'ї:

  а)  робота щодо педагогізації батьків;

  б)  спільна діяльність класного керівника і батьків щодо виховання учнів;

  в)  участь батьків у навчально-виховному процесі. Висновки, пропозиції до    річного плану роботи.

Додаток 2 

Аналіз роботи за семестр, за рік

(для заступників директорів із виховної роботи)

     Аналіз стану виховної роботи

1.   Постановка і досягнення виховної мети, визначеної школою.

2.   Виявлення і розв'язання проблем виховного характеру в навчальному році.

3.   Виховна робота з учнями в класах, рівень загальноосвітньої культури і дисципліни.

4.   Національна спрямованість виховної роботи в школі, її результативність.

5.   Запровадження нових форм і методів виховання учнів школи, їх ефективність.

6.   Система індивідуальної роботи з педагогічно занедбаними дітьми, які схильні до правопорушень.

7.   Ефективність роботи методичних об'єднань класних керівників.

8.   Учнівське самоуправління і його вплив на роботу школи.

9.   Учнівські організації в школі, їх роль у вихованні учнів, організація дозвілля.

10. Запровадження інноваційних ідей у виховну роботу з учнями.

11. Результативність виховної роботи школи (рівень вихованості учнів, загальної і культури, поведінки тощо).

     Аналіз діяльності учнівських колективів

1.   Згуртованість шкільного колективу  і класних учнівських колективів.

2.   Виконавча та свідома дисципліна учнів школи.                                                         

3. Громадська активність учнів, старанність у виконанні обов'язків, сформованість почуття обов'язку, працелюбність.

4.  Участь у діяльності   громадських учнівських організацій.

5.  Співпраця вчителів, класних керівників  та учнівських організацій

     Аналіз роботи з батьками і громадськіс­тю мікрорайону

 1.   Робота з педагогізації батьків.

 2. Ефективність роботи класних батьків­ських комітетів (регулярність засідань, актуальність тематики, активність у бо­ротьбі за успішність і дисципліну).

 3.   Індивідуальна робота з батьками окре­мих учнів, які потребують посиленої        уваги.

 4.   Участь батьків в організації та проведенні позакласної навчальної і виховної роботи з учнями (гуртки, екскурсії, виробничі справи, оснащення та обладнання на­вчальних кабінетів).

 5.   Батьки-спонсори, батьки-меценати  у школі.

 6.   Ініціатива батьків щодо створення у школі «батьківського фонду» ,  -

додаткового   джерела асигнувань різноманітних заходів.

  Висновки про якість реалізації мети і за­вдань виховною підсистемою знань, які стоять перед виховною підсистемою.   Визначення мети і завдань на новий навчальний рік.

 Розроблення плану роботи виховної підсистеми на новий навчальний рік

Додаток 3 

Основні завдання та напрямки виховної роботи   класного  керівника

 

  1.  Вивчення індивідуальних особливостей  учнів, їх інтересів і потреб.

  2. Враховуючи результати діагностики, допомагати учням у пізнаванні власного   характеру, у боротьбі зі своїми негатив­ними рисами, у вихованні позитивних        якостей.

  3.  Орієнтація учнів на аналіз власних дій,планування своєї роботи, навчання при­йомам самоконтролю.

  4.   Виховання в учнів позитивних рис характеру (волі, чесності самокритичності,  поваги до старших, взаємодопомоги, чуйності).

  5.   Виховання в учнів поваги до держави, її законів, до праці і людей.

  6.   Розвиток навчально-пізнавальних по­треб і здібностей учнів.

  7.   Робота з організації учнівського самовря­дування, допомога в плануванні і аналізі діяльності.

 8.   Виховання в учнів потреби залучатися до скарбів української народної творчості, знань традицій, свят, обрядів і звичаїв народу, до культурних надбань людства.

 9.   Розкриття перед кожним учнем можли­вості його особистої участі в суспільно-корисних справах.

 10. Забезпечення дієвого зв'язку з батьками в становленні особистості.

Додаток 4

Робота з педагогічно занедбаними дітьми

   Причини появи важковиховуваних:

•   відсутність наступності в діяльності дитя­чого садка і батьків, що виховують дитину вдома, і початкової ланки школи;

•    відсутність ранньої психолого-педагогічної діагностики відхилень у поведінці;

•   несвоєчасне виявлення в дитині як по­зитивних, так і негативних якостей;

•    відсутність захисту і допомоги дитині в процесі її розвитку.

Соціально-психологічні фактори, що впли­вають на формування особистості важковиховуваного школяра:

•   джерела педагогічної занедбаності, що склались в сім'ї;

•   ставлення важковиховуваного учня до навчання, індивідуальних занять;

•    низька громадська активність і несприят­лива атмосфера в колективі класу, школи, конфлікти з учнями, вчителями;

•    вплив негативного мікросередовища;

•   брак можливостей виявити свої нахили в якості діяльності, беззмістовне про­ведення вільного часу.

 

  Пам'ятка класному керівникові з попере­дження  правопорушень учнів

1.   Відвідайте всіх учнів вдома.

2.   Візьміть на облік сім'ї, де недостатній контроль з боку батьків за поведінкою дитини.                                               

3.   Дізнайтеся, яке здоров'я в учня.

4.   З'ясуйте, як проходило формування характеру в дошкільному віці.

5.   Знайдіть індивідуальний підхід до кож­ного учня, враховуючи його психологію, фізіологічний стан, нахили, захоплення, позитивні сторони характеру, уміння.

6.   Пам'ятайте! Учень повинен бути за­йнятий корисною працею.

 

  Поради щодо встановлення довіри між під­літками та класним керівником в   кризовий для них стан

1.   Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте, не показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2.   Запропонуйте свою підтримку та до­помогу. Постарайтесь переконати, що даний стан тимчасовий і швидко про­йде. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3.   Поцікавтесь, що найбільше турбує під­літка.

4.   Впевнено спілкуйтесь з підлітком. Саме це допоможе йому повірити в свої сили. Головне правило в роботі з дітьми — не нашкодити!

5.   Використовуйте слова-речення, які бу­дуть сприяти встановленню контакту: «розумію», «звичайно», «відчуваю», «хочу допомогти».

6.   Ні в якому разі не застосовуйте фізичне покарання.

7.   У розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно  від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.

8.   Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку; Вмійте слухати, довіряти і викликати  довіру в нього.

9.   Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожить вас у поведінці підлітка.


Додаток 5 

Основні завдання та пріоритетні напрямки роботи класного керівника

На класного керівника покладається нелег­ке завдання.....- виховати справжню людину.

Вчитель — це та людина, яка любить дітей, володіє педагогічною майстерністю, по­стійно пробуджує в юному серці бажання бути сьогодні кращим, ніж учора, почуття поваги до самого себе. Тому перед класним керівником стоїть цілий ряд основних за­вдань та пріоритетних напрямків роботи.

 

  Вимоги до особистості класного керівника

1.  Суспільно-гуманістична спрямова­ність:

•   високий рівень самосвідомості, національної та суспільної свідомості;

•   усвідомлення громадянського обов'язку, високий рівень політичної культури та   культури міжнаціонального спілкування;

•    високий рівень моральної вихованості; 

•   соціальна активність і відповідальність;

•    вміння творчо працювати, використо­вувати й цінувати колективний досвід, критично оцінювати досягнуте;

1 •   участь у співпраці, співтворчості;

   • здатність до прояву громадянської ак­тивності на благо суверенної України.

2.   Професійно-педагогічна спрямованість:

   • розуміння соціальної ролі педагогічної професії, інтерес до дитини як суб'єкта діяльності, вміння розуміти її потреби й особливості, складність і неоднознач­ність внутрішнього світу;

   •   педагогічна спостережливість;  

   •   педагогічний такт.

3.  Високий рівень педагогічної майстерності:

   •   знання основ предмета, завдань і категорій педагогіки;

   •   знання вікових, анатомо-фізіологічних та психічних особливостей розвитку учнів, соціального формування осо­бистості; розуміння суті, мети, завдань, форм і методів виховання;

   •   знання індивідуально-психологічних та індивідуально-типологічних особливо стей  вихованців;

   • володіння вміннями й навичками ор­ганізації виховної діяльності школярів, визначення рівня вихованості учня, вмін­ня проектування розвитку особистості в колективі, планування, відбору, уза­гальнення навчально-виховного мате ріалу;

   •    володіння прийомами й засобами педа­гогічної техніки, вміння встановлювати педагогічно доцільні взаємовідносини з окремими учнями, малими групами, учнівським колективом, батьками, вчите­лями, аналізувати свою діяльність і діяль­ність колективу, результати роботи.

                      

  Основні функції класного керівника:                                    

   Організаторські:

  •   планування і координація всієї виховної  роботи з класом;

  •   надання допомоги учнівській організації класу;

  •   встановлення зв'язків з учнівськими та педагогічними колективами, батьками, громадськістю, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів;

  •   ведення документації в класі;

  •   сприяння розвитку самоврядування в класі.

  Аналітико-узагальнюючі:

•   сприяння всебічному розвитку учнів на основі вивчення і врахування їхніх індивідуально-психологічних особли­востей.                                           

  Координаційно-інформаційні:

•   забезпечення узгодженості роботи учнів­ського, вчительського, батьківського колективу.

  Психологічні:

•    встановлення довірливих стосунків із вихованцями, зняття психологічного напруження в учнівському колективі.

 Стимулюючо-гальмівні:

•   активізація чи гальмування

Додаток 6

Зміст виховної роботи класного керівника учнівської діяльності залежно від її спрямованості.

•    Виховання високої моралі у підростаючо­го покоління, формування українського менталітету  

•   Створення необхідних умов для фізич­ного розвитку школярів, збереження та зміцнення їхнього здоров'я.

•   Духовно-моральне виховання, домі­нантою якого є орієнтація на загально­людські цінності.

•    Розвиток розумових і фізичних здібно­стей, формування високої пізнавальної культури, організація змістовного до­звілля учнів.

•    Підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності.

•    Створення умов для вільного вибору учнями світоглядних позицій.

•    Гуманізація педагогічного процесу, де­мократизація стосунків в колективі.

•    Врахування інтересів дітей.

•   Організація роботи з батьками.

Додаток 7

 «Золоті» правила класного керівника

 

1.   Учитель має бути особистістю, приваб­ливою для дітей.

2.   Учитель повинен викликати любов і по­вагу дітей до себе, якщо він любить, поважає кожну дитину та піклується про неї, у стосунках із нею чесний і від­вертий.

3.   Учитель має бути відвертим у стосунках із усіма учнями.

4.   Учитель має бути веселим, жартівли­вим.

5.   Учитель повинен вміти раціонально використовувати свій час.

6.   Учитель має бути доброзичливим.

7.   Учитель має постійно самовдосконалю­ватись, розширювати свій кругозір.

8.   Гасло вчителя: «Пізнай самого себе і до­поможи в цьому своїм учням».

9.   Учитель повинен реалізувати індивідуаль­ний підхіддодитини, вміти її вислухати, підтримати в ній вогник самоповаги.

10. Класний керівник має створити учнів­ський колектив, у якому панують добро­зичливі стосунки, шанобливе ставлення один до одного.

11. Педагог повинен приймати тільки об­думані рішення.

12. Учителю слід любити і захищати дитину, поважати її почуття.

13. Учителю необхідно виховувати в дітей самодисципліну.

Додаток 8

Самоаналіз виховної роботи

1.   Як розв'язувалися проблеми виховного характеру в поточному навчальному році? Спрямованість на досягнення виховної мети і завдань школи через реалізацію виховних завдань класного колективу.

2.   Як реалізувалися національна спря­мованість і результативність виховної роботи?

3.   Що нового було запроваджено цього навчального року у виховну роботу і які результати це дало?

4.   Які методи і прийоми використовуються для роботи із важковиховуваними під­літками і яка результативність їх?

5.   Яку роль у класному колективі відігра­ють органи самоврядування? Як учні виконують свої обов'язки?

6.   Яку роль відіграють гуртки, секції, та інші позашкільні установи в організації дозвілля учнів?

7.   Проаналізуйте діяльність вашого учнівського колективу:

  а)  згуртованість учнів;

  б)  громадська активність учнів;

  в)  сформованість відповідальності,працелюбності;

  г)   дисциплінованість.

8.   У чому полягає ефективність взаємодії   класного керівника і сім'ї:

  а)   робота щодо педагогізації батьків;

  б)  спільна діяльність класного керівника І і батьків щодо виховання учнів;

  в)  участь батьків у навчально-виховному і процесі.

 

Додаток 9 

Години спілкування

  Основні функції:

•   освітня (ознайомлення зі світом);

•   орієнтуюча (оцінювання світу);

•   спрямовуюча (взаємодія зі світом).

 

  Основні напрямки за змістом:

•   людина та взаємовідносини у суспільстві;

•   наука і пізнання;

•   народна культура як засіб формування духовності;

•   людина і природа;                               

•   основи народної моралі.

 

  Форми проведення:

•   аналіз ситуації;                                    

•   рольові ігри;

•   практичні заняття;

•   відтворення народних свят;

•   уроки-подорожі;

•   уроки етики;

•   бесіди; '                                              

•   диспути;

•   аукціони ідей;

•   уроки мужності;

•   зустрічі з цікавими людьми;

•   відвідування музеїв, бібліотек;

•   туристичні походи, прогулянки;

•   вікторини, виставки;   

•   КВК;  

•  дні іменинника тощо.

 

 Додаток 10 

Робота з обдарованими дітьми

 

  Розвиток системи освіти вимагає від педагогів впровадження нових методів навчання і виховання дітей та учнівської молоді. Осо­бливу увагу треба звернути на обдарованих дітей. Налаштовані на творчість педагоги створюють в школі всі умови для розвит­ку й реалізації особистісного потенціалу обдарованої дитини, свідомого залучення її до системи вироблених людством цін­ностей.

  Завдання класних керівників, керівників гуртків — зберегти, збагатити, а також розвинути обдарування дитини. В шко­лі ведеться цілеспрямована робота щодо створення умов для інтелектуального та духовного розвитку обдарованих дітей. Задоволення їх освітніх потреб здійсню­ється шляхом залучення до різних видів творчості. Робота гуртків, факультативів впливає на інтереси і здібності дитини, а також на формування творчої особистості.

 Для задоволення потреб учнів в організації компенсуючих та розвиваючих занять, поглиблення знань учнів у варіативній частині навчального плану визначені додаткові години  на поглиблене вивчення біології у 8 класі та української мови у 9 класі,  вивчення окремих предметів та курсів  за вибором у початковій школі: сходинки до інформатики, елементи геометрії,    Дорога в дивосвіт; в основній школі: Інформатика, Фізична географія Київської області, Подорож  екзотичними островами.

 

 У старшій школі введені курси   за вибором:   Спеціальні  (допоміжні)  історичні дисципліни, Історія України першої половини ХХ століття в особах.  Для створення  сприятливих навчальних умов та організації роботи із здібними учнями, поглиблення їх знань і підготовки  до участі в проведенні предметних олімпіад в школі визначені факультативи :  Історія України першої половини ХХ століття в особах в 11 класі,    Основи критичного мислення      у 10 класі;    української літератури (Мова, як генетичний код народу) у   9 кл,   інформатика у  6 класі, креслення  8, 9 клас. Факультативні курси  мають різноманітну тематику і не пов’язуються з вибраним ухилом навчання, а задовольняють схильність учнів до різних видів діяльності, для розширення свого світогляду, ознайомлення з новими сферами знань і людської діяльності. У школі продовжується   дослідно –експериментальна робота:   Школа проти СНІДу-10 клас.

 

 Також з варіативної частини навчального плану виділені години в 1-11 класах  для індивідуальної та групової роботи з дітьми. 

 

   Вокальний гурток приваблює дітей перш за все талантом його керівни­ка – Сівака Л.М.. Саме керівник включає дітей у власну систему цінностей, насичує педагогічний процес творчою діяльністю, що має велике духовне і соціальне значення. Години репе­тицій і спілкування стають для обдарованої дитини місцем комфорту. Саме тут дитина почуває себе самостійною особистістю. Саме тут у неї розвивається талант, її інтереси, вміння і навички.

Для фізично розвинених дітей в школі ор­ганізовано спортивний гурток . Тут в кожній дитині розвивається самостійність, прагнення до досягнення мети, проявляється цілеспрямованість, воля, характер.

Вже котрий рік поспіль у школі працює гурток «Чарівна палітра» під керівництвом  Опарієнко Н.В. та  Пиндюр Т.В.  Щорічно гуртківці є переможцями районних та обласних етапів Всеукраїнських учнівських  конкурів.

Для обдарованих дітей організовуються різні конкурсні програми. Наприклад, конкурс на краще художнє читання віршів, конкурс дитячого малюнка і т. д. Діти нашої школи беруть участь у традиційному районному святі  «Таланти твої, Фастівщино!».

Учні, що мають акторський талант, залуча­ються до театралізованих дійств в школі, до підготовки вечорів. Це також дуже дієвий спосіб саморозвитку, форма вдосконалення вмінь, здібностей. Учасники самі готують костюми, декорації, продумують образи, перевтілюються. Все це сприяє самовира­женню та розвитку всього того, чим наді­лила природа дитину.

В школі створюються умови для розвит­ку обдарованих дітей. Завдання наших педагогів полягає в тому, щоб все краще віддати дитині, плекати її, як «парость виноградної лози», рости­ти її, як хлібне зерно. А потім взяти це зернятко, зігріти його у своїх дбайливих руках теплом педагогічної мудрості і висіяти у благодатний ґрунт. І тільки після цього наша рідна земля буде славитися своїми талантами, своїми обдаруваннями. Наша славна Україна наповниться невмирущи­ми словами поетів, задзвенить стоголосо піснями композиторів, заграє у вишитих рушниках майстринь. А беруть свій початок і розвиваються ці таланти в школі.

 

         Тест щодо визначення схильності вчителя до

                  роботи з обдарованими дітьми

 

Виберіть один із запропонованих варіантів  відповіді.                                                      

1.   Чи вважаєте ви, що сучасні формні й методи роботи з обдарованими дітьми і можуть бути поліпшені?

а)   так;

б)   ні, вони й так досить гарні;

в)   так, у деяких випадках, але при сучасному стані школи — не дуже.

2.   Чи впевнені ви, що самі можете брати участь у роботі з обдарованими дітьми?  

а)  так, у більшості випадків;

б)  ні;

в)   так, у деяких випадках.

3.   Чи можливо те, що деякі з ваших ідей   сприяли б значному поліпшенню у

виявленні обдарованих дітей?

а)   так;

б)  так, за сприятливих обставин;

в)  лише в деякій мірі.

4.   Чи вважаєте ви, що в недалекій перспективі будете відігравати важливу роль   у принципових змінах у навчанні й вихованні обдарованих дітей?

а)   так, напевно;

б)  це малоймовірно;

в)  можливо.

5.   Коли ви вирішуєте почати якусь дію, чи думаєте ви, що ваш задум допомагає поліпшенню стану справ?

а)   так;

б)  часто думаю, що не зумію;

в)   так, часто.

6.   Чи відчуваєте ви бажання зайнятися  вивченням особливостей неординарних   особистостей?

а)   так, це мене приваблює;

б)  ні, мене це не приваблює;

в)   все залежить від затребуваності таких  людей у суспільстві.                             

 7. Вам часто доводиться займатися пошу­ком нових методів розвитку здібностей дітей? Чи відчуваєте ви задоволення при цьому?     

 а)   так;

 б) задовольняюся лише тим, що є;

 в) ні, тому і  вважаю слабкою систему стимулювання.

8.   Якщо проблема не вирішена, але її ви­рішення вас хвилює, чи хочете ви від­шукати той теоретичний матеріал, який допоможе вирішити проблему?

 а) так;

 б) ні, досить знань передового досвіду;

 в) іноді.

9.   Коли ви відчуваєте педагогічні зриви, то:

а)   продовжуєте сильніше наполягати на починанні;

б)  махнете рукою на спроби;

в)   продовжите робити свою справу.

10. Чи сприймаєте ви критику на свою адресу легко і без образ?

а)   так;

б)   не зовсім легко;

в)   болісно.

 

11. Коли ви критикуєте кого-небудь, чи намагаєтеся ви в той же час його під-бадьорити?

а)   не завжди;

б)   при гарному настрої;

в)   в основному намагаюся це робити.

12. Чи можете ви одразу пригадати в по­дробицях бесіду із цікавою людиною?

а)   так,звичайно;

б)   запам'ятовую тільки те, що мене ціка­вить;

в)   усього пригадати не можу.

13. Коли ви чуєте незнайомий термін у зна­йомому контексті, чи зможете ви його повторити в подібній ситуації?

а)   так, без складнощів;

б)  так, якщо цей термін легко запам'ятати;

в)   ні.

14. Учень ставить вам складне питання на «заборонну» тему. Ваші дії:

а) ви ухиляєтеся від відповіді;

б)  ви тактовно переносите відповідь на інший час;

в)   ви намагаєтеся відповідати.

15. У вас є своє основне кредо в професійній діяльності. Коли ви його захищаєте, то:

а)   можете відмовитися від нього, якщо вислухаєте переконливі докази опо­нентів;

б)  залишитеся на своїх позиціях, які б ар­гументи не висували;

в)  зміните свої думки, якщо тиск буде дуже потужним.

16. На уроках зі свого предмета мені імпо­нують наступні рівні відповіді учнів:

а)   середній;

б)  достатній;

в)   оригінальний.

17. Під час відпочинку ви бажаєте за кра­ще:

а)   вирішувати проблеми, пов'язані з ро­ботою;

б)   почитати цікаву книгу;

в)   поринути у світ ваших улюблених за­хоплень.

18. Ви займаєтеся розробкою нового уро­ку. Вирішуєте припинити цю справу, якщо:

а)   на вашу думку, справа відмінно вико­нана, доведена до завершення;

б)  ви більш-менш задоволені;

в)   вам ще не все вдалося зробити, але є й інші справи.

 

Підрахуйте бали, які ви набрали, у такий спосіб:

За відповідь «а» — 3, «б» — 1, «в» --    2.

Обробка результатів

 

49 і більше балів. Ви маєте велику схильність до роботи з обдарованими дітьми. У вас є для цього потенційні можливості. Ви здатні сти­мулювати творчу активність, підтримувати різні види творчої діяльності учнів.

Від 24 до 48 балів. У вас є схильності до роботи з обдарованими дітьми, але вони вимагають розвитку ресурсів і активного са­морегулювання в інтелектуальному процесі. Вам необхідний правильний вибір об'єкта спрямованості творчого інтересу учнів.

23 і менше балів. Схильностей до роботи з обдарованими дітьми, звичайно, обмаль. У більшій мірі ви самі не проявляєте до цього особливої «запопадливості». Але при відповідній мобілізації духовних сил, віри в себе, клопіткій роботі зможете досягти багато чого у вирішенні цієї проблеми.

 

Додаток 11

 

    Педагогічна освіта батьків

I. Юридична освіта

  1.   Кримінальне законодавство про боротьбу з наркоманією.

  2.   Відповідальність за втягування неповнолітніх в пияцтво. 

  3.   Відповідальність за порушення правил безпеки руху і експлуатації автотран­спорту.

  4.   Причини і наслідки алкоголізму і нар­команії.

  5.   Конвенція про права дитини.

  6.   Робота інспекції в справах неповнолітніх. Заходи впливу і порядок їх застосуван­ня.

  7.   Відповідальність батьків за життя, здо­ров'я і виховання дитини.

  8.   Профілактика безпритульності і право­порушень неповнолітніх.

  9.   Відповідальність за співучасть у зло­чині.

  10. Поняття і ознаки групового злочину.

  11. Відповідальність за дрібну крадіжку.

  12. Кримінальна відповідальність батьків за насильство над дитиною.

  13. Особливості кримінальної відповідаль­ності неповнолітніх в сучасних умо­вах.

  14. Відстрочка виконання вироку неповно­літньому — особлива форма реалізації кримінальної відповідальності.

II. Освіта батьків з питань безпеки

  1.   Батьківський лекторій з пожежної без­пеки «Коли дитина залишилася вдо­ма...».

  2.   Запобігання травматизму серед дітей.

  3.   Індивідуальна бесіда з батьками, де діти часто залишаються без догляду дорослих «Діти і вогонь».

  4.   Круглий стіл «Для вас, батьки. Ново­річні свята і безпека ваших дітей».

  5.   Батьківський всеобуч «Увага! На доро­зі — діти!».

  6.   Індивідуальна робота з батьками з про­філактики загибелі дітей на замерзлих водоймах: «Звернення до батьків».

III. Освіта батьків з питань здорового спо­собу життя

  1.Робота консультпункту:

   а)   «Я хочу знати про СНІД...»;

   б)   «Розкажіть мені про туберкульоз»;

  2.   Лекторій «СНІД — загроза безпеці люд­ства».

  3.   Лекторій «Батькам і дітям про наркоти­ки».

  4.   Лекторій «Здоров'я сім'ї та культура внутрішньосімейних відносин».

  5.   Обмін досвідом серед батьків «Харчу­вання і здоров'я дитини».

IV.  Корекція негативних проявів виховання в сім'ях окремих учнів

  1.   Бесіда «Організація здорових умов життя в родині».

  2.   Круглий стіл «Провина і покарання».

  3.   Індивідуальна бесіда «Ваша дитина ско­їла злочин».

  4.   Консультпункт для опікунів «Підліток і його проблеми».

  5.   Лекторій для батьків, діти яких знахо­дяться в групі «ризику» «Великі діти: які вони сьогодні?».

V.  Освіта батьків з питань національного виховання

  1.   Лекторій «Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти».

  2.   Класна година для батьків і дітей «Прі­оритети сімейно-родинного вихован­ня».

  3.   Обмін досвідом «Народні традиції, зви­чаї, обряди в нашій сім'ї».

  4.   Лекторій «Роль народної педагогіки в вихованні дитини».

VI.  Екологічна освіта батьків

  1.   Лекторій «Роль хатніх тварин у вихованні дітей та дотримання екологічних вимог щодо їх утримання».

  2.   Круглий стіл «Побутові відходи — най-гостріша екологічна проблема у світі».

  3.   Лекторій «Економія води — спосіб збе­реження природи».

  4.   Лекторій «Екологічна культура: як її виховати у підлітків у сім'ї?».

Додаток 12

Превентивне виховання учнівської молоді

            Превентивне виховання в школі — це   система підготовчих та профілактикних дій педагогів, спрямованих на запобігання формувань в учнів не­гативних звичок, рис характеру, про­явам асоціальної поведінки підлітків та організацію належного догляду за діяльністю школярів.

Завданням превентивного виховання є забезпечення формування в учнів і високих моральних якостей, які є головним чинником вибору способів і поведінки. Воно має здійснюватися   на основі морально-правових знань, і уявлень, поглядів, переконань, почут-  тів, які склалися у нашому суспільстві   й становлять суспільну свідомість, і що має вирішальний вплив на формування індивідуальної свідомості.

Превентивне виховання має спри­яти формуванню в учнів моральних почуттів, які регулювали б їхню по­ведінку: почуття законності обраної мети, правомірність шляхів і засобів їх реалізації, справедливості та відпо­відальності.

Завдяки превентивному вихованню в учнів виробляються навички й звич­ки високоморальної поведінки. В ди­тини формується активна соціальна позиція, тобто нетерпиме ставлення до проявів девіантної поведінки та аморальних вчинків, прагнення взяти участь у боротьбі з цими явищами, які, на жаль, ще спостерігаються в нашому житті, вміння протистояти негатив­ним впливам.

Завданням превентивного виховання є забезпечення подолання окремими учнями шкідливих звичок і навичок, що сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання.

Ефективність превентивного виховання підвищується, якщо:

•   стимулюється здоровий спосіб жит­тя і позитивна соціальна орієнтація у процесі соціалізації учня;

•    використовуються активні форми й методи виховного впливу на учнів (діалоги, аутотренінги, дискусії, акції);

•   використовуються досягнення пе­дагогічної та психологічної науки, опановуються новітні педагогічні технології;

•   сімейно-шкільне виховання гар­монізується на засадах гуманізму, демократизму, доброзичливості, партнерських відносин учасників навчального процесу.

В школі проводиться просвітницька робота щодо здорового способу життя.

Це профілактика шкідливих звичок серед підлітків, з профілактики ВІЛ, СНІДу.

Проходять тематичні місячники з про­паганди здорового способу життя, усні журнали, зустрічі з медичними працівниками, перегляд фільмів, слу­хання лекцій тощо.

Правовий аспект превентивного ви­ховання в нашій школі включає в себе охорону і захист прав особистості, формування в учнів  правової культури. Є уроки права, проходять тижні правового виховання, поводиться індивіду­альна робота з дітьми, схильними до правопорушень, класні години на пра­вові теми, діє консультаційний пункт, де учні можуть проконсультуватись з тих питань, які їх цікавлять. В школі відзначається Міжнародний день прав людини, святкуються визначні дати в історії української державності. Учні пишуть реферати, готуються до конференцій.

В основу процесу превентивного ви­ховання у Великомотовилівській ЗОШ І-ІІІ ступенів

покладено увагу, любов до дитини, бажання творити добро, небайдужість.   І саме це забезпечує відносини партнерства, повагу до особистості дитини, вміння її розуміти, сприймати її такою яка вона є, сприймати її як особистість з усіма її позитивними і негативними рисами.

Без повноцінного превентивного виховання молодь не зможе брати активну участь в будівництві нового життя. І тільки оволодівши сучасними знан­нями, наша молодь зуміє перетворити   ці знання на живу практичну дію.

     Результат  якісної роботи з превентивного виховання учнівської молоді у школі:

 жоден учень Великомотовилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів протягом  останніх 10 років  не перебував на обліку у  кримінальній міліції у справах неповнолітніх

 

Додаток 13

Організація учнівського самовряду­вання

В основу виховної роботи школи по­кладена концепція особистісно- орі­єнтованого виховання та педагогіка життєтворчості, яка передбачає актив­не залучення школяра до виховного процесу на засадах співпраці, партнер­ства і взаємопорозуміння. Актуальним стало створення умов для розвитку процесів самовиховання, самовдоско­налення, самореалізації особистості, набуття нею досвіду діяльності.

Учнівське самоврядування є універсальною формою організації діяльності, яку можна вважати способом організації життя шкільного колективу, та чинником творчої самореалізації особистості. Самоврядування  забезпечує:

•   залучення учнів до різноманітної змістовної діяльності колективу;

•   залучення до організаторської роботи;

•   залучення до управління справами колективу;

•   залучення до визначення прав  і обов'язків учнів;

•   формування почуття господаря класу, школи, держави.

Самоврядування дозволяє учням розвинути такі соціальні якості людини:

•   толерантність:

•   критичність і конструктивність мислення;

•    повагу до власної та чужої праці:

•   оптимізм;

•    гуманізм;

•   здатність до самоаналізу і самовиховання.

Самоврядування спонукає до осмислення власної ролі у житті колективу  і є реальним фактором формуванні демократичних, правових засад і традицій у спілкуванні старшокласників.  Учнівське самоврядування є організацією, яка складається з учнів, створена  учнями й існує для учнів. Головне те що через розвиток соціальної активності учнів виховується у них почуття: гідності, уміння реалізувати себе.

В органи самоврядування нашої школи обираються найактивніші учні, які  виконують конкретну роботу, допомагають організовувати і проводити   різноманітні заходи, впливають на  громадське життя, беруть участь у плануванні й розробці спільних справ Учні, що входять в шкільний учнівський парламент, контролюють відвідування учнями уроків підтримують зв'язок з батьками і вчителями. Інформаційна комісія виступає  перед батьками на батьківських зборах,  де надає інформацію про стан відвідування і облік успішності.

Комісія з дисципліни і порядку відповідає за роботу з охорони здоров'я, за організацію порядку і естетичного затишку в клас­них кімнатах. Комісія шефської допомоги займається   питаннями допомоги ветеранам  і літнім людям. Комісія дозвілля та цікавих справ відповідає за організацію різноманітних свят, конкурсів, змагань.  

  Самоврядування слід розглядати як соціальне начало діяльності учнівського

колективу, яке допомагає розвинути організаторські якості особистості, і виробляє в учнів навички і прийоми організаторської діяльності, вміння  планувати, правильно розподіляти доручення, налагоджувати облік і контроль.

  Функції самоврядування:

• адаптаційна (становлення осо­бистості гармонійних стосунків у колективі);

•  інтерактивна (поєднання колек­тивних та індивідуальних видів діяльності, взаємодія учнів, батьків, вчителів);

  • прогнозування (вивчення перспек­тив на основі діагностики);

  • формування управлінської куль­тури.